Деякі скриньки повинні залишатися закритими.
Привіт всім. Моє ім'я Пандора і я накликала біди на все людство.
Але хочу распочати з самого початку...
З самого початку я була маріонеткою у руках всесильних. І хоча ім'я моє означає "всіма обдарована" і створена за велінням самого Зевса, метою мого існування була помста. Помста Прометею та усьому людству. За вогонь, за розвиток, за мистецтво, за те, що люди прагнули зрівнятися з Богами. Але найголовніше що мені подарували боги - цікавість. Цікавість, яка "подарувала" людям нещастя, біди, хвороби.
Чарівна краса, розум, спритність, сила, лестиві речі та ще й перша жінка на землі. Хто зміг би встояти? Правильно. Ніхто. Навіть сам Епіметій, брат Прометея, невстояв. І довіряв. Навіть подумати не міг, що я відкрию ту саму скриньку, до якої всі страхалися доторкнутися. І недарма.
Цікавість, наче невиліковна хвороба. Яка роз'їдає твою свідомість. І не можливо чинити їй опір. Я не змогла, хоча і намагалась.
І ось скринька відкрита. Жахи вирвалися на світ. Тепер вони будують новий порядок у світі. Жорстокий та нещадний. А Надія, яка таїлась у закутку цієї скрині, так і не змогла вибратись...
Деякі скриньки повинні залишатися закритими!
Покарання. Ось що насправді означає моє ім'я. І сьогодні у мене є одне бажання, щоб у скриньках знаходили лише солодощі. Ну, чи на "худой конЄц" дорогоцінні камені.
Комментариев нет:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.